Несколько стихотворений Олесі Чарівної (українською)

20.01.2010 | Темы: , , , | Раздел: статьи

Я засвічусь для тебе зіркою,
запалаю свічкою,
згорю дотла – воскресну феніксом.
Я прилечу до тебе Ангелом –
зберу в долоні твої сумнощі
і вирощу квітки небачені.
я сном легким тебе укутаю,
утішу твою думку спокоєм
Я витру твої сльози хмаркою,
проллюсь дощем на квіти зрощені.
Росою з трав тебе умию я
і ти побачиш в серці райдугу,
я озовусь до тебе радістю
і посміхнусь ласкавим променем,
а ти прокинешся ві дотику
і твої очі стануть зорями
і серце вже не буде зболеним,
душа щаслива стане голубом,
і той, кого торкнеш ти крилами,
нежадним щастям
буде втішений.

Писати вірші просто,
коли їх диктує звище
Той, чиє авторство
не обговорюється,
але найчастіше
Він підписує твори
іменами Своїх друзів,
які сприймають
і цінують
Його жарти.
18.12.07.

Напишу Вам листа
на білій серветці
кольором достиглих
плодів калини –
символу вірності,
яка буває від Любові з великої літери
і не вміщається
ні в які р…,
тим паче –
в безнадійну обмеженість
земного життя
вічної душі.
Напишу Вам листа
невидимим чорнилом
на незримій серветці
і молитимусь,
щоб Ви
побачили
і прочитали
нескінченно довгий Листопад
з одного слова,
яке пишуть
з великої літери

Любов.

Вона буде завжди…
Вона ніколи не зміниться…
Вона усе витерпить,
усе вибачить,
усе зрозуміє…
Вона і в одежі жебрачки
буде королевою,
і зневажена, зганьблена, зраджена
залишиться вірною.
Вона і серед глупоти
озветься мудрістю,
і серед жорстокості –
ніжністю.
Вона на горе проллється
бальзамом
радості,
злобну ревність
покриє ласкою,
сум потамує сміхом…
Мертвотна блідість тління
не утримає її в полоні,
бо й серед лютих морозів
вона зацвіте
ніжним різдвяником.

Коли бігтимеш небом –
не бійся впасти,
не бійся нічого.
Там немає ні гори, ні низу,
там немає швидко чи повільно…
Там усе інакше.
Там просто.
Там простір.
Там невагомість
не фізичного земного тяжіння,
а того, що обтяжує душу.
Там ніщо нічого не важить…
Коли бігтимеш небом,
просто біжи
і радій.

Розправлю крила,
і не знаю,
про що буде наступний рядок,
наступна сторінка…
Жити у радісному очікуванні Дива –
це не казка
і не безумство…
Це – справжнє життя.
Коли темні штори
набутого досвіду
Закривають сонце
нових відкриттів, -
зніми їх.
Коли від висоти
паморочиться голова –
не дивись вниз.
Мрія, вища за хмари,
Дасть сили
Долетіти до неї.
Розправ крила.
Лети! ! !

наш концерт

Вы читали: "Несколько стихотворений Олесі Чарівної (українською)"

One Response to “Несколько стихотворений Олесі Чарівної (українською)”

  • Кристи:

    Дякую!
    Слова з глибини,
    що виринають та знов здіймаються на гору.
    таке відчуття, що якийсь небесно- прекрасний дельфін пливе серед синьої безодні …


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *